Закатованим рашистами
присвячується...
І як тепер вас, syku, розуміти?
Й чого вартують ваші ті обіти?
Ви ж казали, що будете “звільняти”…
І в мирних обіцяли не стріляти!
Та що пішло у тих мізках не так?
Вас ніхто не розуміє – злих собак!
Що вам діти й мами заважали?
Маленькі ще ж! Чи по вас стріляли?
А за що ж їх мам при них ґвалтуєш?
Чи бабцю їх… За що катуєш?
Та що ж ти, syka, витворяєш?
Навіщо в потилицю стріляєш?
Ну, грабувати – це не дивно…
Ви ще та злидота! Інстинктивно!
А знущання й рекет – то в крові!
Адже це риси ваші вікові!
Чи думаєш, москаль, що вам пробачать?
І Буча й Марік чи Ірпінь…
Бог не сліпий – Він все бачить!
А діти проклянуть багато поколінь!
08.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2022
автор: Vityok