Війна змінила всіх: комусь відвагу
І хист тримати зброю додала,
Ну а комусь – знущання, голод, спрагу
І сивину над зморшками чола.
А є такі, кого війна здолала:
Він не поліг – він в розпачі зів’яв,
Бо втрата рідних – то велика кара…
Не кожне серце – то залізний сплав!
А є іуди: сторгували душу
Вони катам за тридцять срібняків.
Я заповіді Господа порушу
І смерті попрошу для цих скотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947339
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2022
автор: Тетяна Мошковська