Я викреслю тебе з свого життя,
Спалю мости, заллю рови водою.
Мені вже байдуже до твого каяття,
Не смій більш мене кликати сестрою.
Ти істину ніколи не шукав,
Крізь сльози правду чути відмовлявся.
Свою родину за "рубли" продав,
І мене втратити ти зовсім не боявся.
Забув усе - і поле, і гаї,
До хати стежку, материнське слово.
Не чув,як вдома плачуть солов'ї,
Коли війна підкралася раптово.
"Не о политике сейчас ты говоришь?
Давай на русском,так тебе понятно?!
Ты по ночам себе спокойно спишь"
Ми не спимо,бо нам щоночі страшно.
Сирена виє,наче дикий звір,
"Смерчі" і "Гради" створюють руїни.
Але ми точно вистоїм,повір,
І зробим все заради України.
Ти зазіхнув на волю - на святе,
Тепер нам точно вже не по дорозі.
Рабом ти жив,рабом ти і помреш,
А ми будем радіти перемозі!!!!!!
23.03.22. А.М.
(Анна Мазур)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2022
автор: Анна Мазур