Лютує ворог від безсилля:
Всі спроби марні нас зламати!
Ненависті до нього хвиля
Росте від хати і до хати!
Ми відчуваємо провину –
Не вберегли невинні душі.
За кожну смерть, за Україну
Потоки помсти неминущі!
Наш мирний рід, що з хліборобів
До сонця слав хвалу небесну,
У гніві за свою свободу
Новітнім воїнством воскресне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2022
автор: Тетяна Мошковська