Ти витягла з-під пазухи війну
Й жбурнула нею просто нам в обличчя.
Твоє сумління повзає по дну,
Хоч і на вид напнула ти величчя.
Ти думаєш, зігнуть нас у дугу
Твої ракети, бомби і снаряди?
Натягнемо завзяття тятиву,
Стріл спротиву пошлемо міріади.
Ми вистоїмо, ми міцні дуби.
Наш кожен крок Господь благословляє.
Твій шлях навіки вкриє шар ганьби.
А наша слава зіркою засяє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2022
автор: Крилата (Любов Пікас)