Край журавок, калини й Дніпра,
Край овіяний древньою славою.
Мій народ ще ніхто не здолав,
Його серце наповнене правдою.
Велич предків на бій надиха.
Й хоч поля ще не всі в нас розорані.
До життя в нас в народу жага.
Ми ніким не були ще покорені.
Мій народ то єдина сім’я,
Святим принципам Суті не зраджує.
Його вічне й квітуче ім’я,
Приклад доблесті світу показує.
Не споганимо ж долю свою.
На гербі ж бо прописана соколом.
Гідність маємо в мирі й в бою.
У Творця наша доля під куполом.
На сторожі щоночі й щодня.
Наша стежка Буттям припорошена.
Суне в «гості» мокшанське щеня.
Та до пекла... дорога їй змощена.
Р.S. Україна в переводі з китайської - країна журавлів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2022
автор: Волиняка