Коли був Ніжин взятий у кільце,
З усіх сторін їжачилися танки,
Коли війна з оскаленим лицем
У дім нахабно вдерлась на світанку,
Коли безлюддям вимерли двори,
Зловісно вили звідусіль сирени,
Найменший нерв хоч просвіту молив,
Щоб обійшли снарядиська скажені,
А кожна мить блаженних безгомінь
Була солодша за усе на світі,
Ми із тривогою лишилися одні,
Чомусь так палко захотілось жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: Оксана Дністран