Ти - це лиш мить очима глядача,
Ти - дивний спалах, анімація творця,
Ти - нарис, що не змінить полотна,
Ти, як закрита на зимівлю комашня,
Ти - згусток часу, ти суцільна маячня,
Ти - кліп повіки, клац - спускання у гачка.
Повторюю собі ж постійно: "Ти - це я".
А ми - це миготіння одиниці та нуля,
І ти, і я, і кожний, хто прожив життя.
Нема різниці, ким ти був, мораль проста:
Від тебе залишиться користь незначна,
Загальне ж бачення всього лиш у отця.
Але чому не в захваті, що відповідь така?
Очікувала, центр - то твоя душа?
Що не байдужа Всесвіту була?
Але ти знаєш правда є лише одна,
Тому простіше будь, не наривайся на ножа,
Живи цю мить для себе, інше ж - суєта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2022
автор: Тахіона