Поранена принцеса

[youtube]https://youtu.be/VtpdfYEMMLU[/youtube]


Поранив  моє  серце,  та  не  вбив.
Душа  Одеси  невмируща  й  горда.
Ти  клятий  ZVір  усе,  що  мав  зганьбив,
Плюю  росія  в  твою  пихату  морду.

Геть  прибери  кістляві  рученята,
Від  вроди  і  краси  її  перлин…
Та  згинь  з  очей  та  що  у  мідь  заллята,
Розбещеність  російських  Катерин.

Ти  спалюєш  життя,  все  навкруги,
Розору  залишаєш  і  пустелю.
Мій  рідний  дім,  прадідівську  оселю,
Руйнують  споконвічні  вороги.

Не  здатне  "ZVлО"  відтяти  нашу  пам'ять.
Острозький  тут  фортецю  збудував.
Мій  Кочубей  тебе  я  буду  славить.
Моя  Одеса,  тебе  я  покохав.

Морська  душа  та  вітерець  свободи.
Дитинство,  юність,  у  почуттях  навіяні  вірші,
Складав,  як  перші  іспити  в  житті.
В  тобі  жили  щасливо  всі  народи;
Євреї,  українці,  латиші…
Грек  і  француз,  і  гордий  італієць,
Мадяри,  і  валахи  торгаші.
Биндюжники,  рибалки  і  мисливці,
Дорослі  діти  графа  Дюка  Ришельє…

Вродлива,  чарівна  моя  принцесо,
Перлина  Понт  Евксінських  берегів  ,
В  весняних  барвах  спалахне  Одеса,  
У  пекторалі  золотій  Богів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2022
автор: CONSTANTINOPOLIS