Який дивовижний цей світ,
Тут яблунь привабливий цвіт,
У мене ж розквітла вона,
Корона років - сивина.
Летять з яблунів пелюстки,
А я все рахую роки,
Бо хочеться бідам на зло
Аби їх побільше було.
Ось з яблунь летять пелюстки,
Неначе в минуле роки,
Та кличе в дорогу весна,
Дасть Бог не остання вона.
Летять з яблунів пелюстки,
А я все рахую роки,
Бо хочеться бідам на зло
Аби їх побільше було.
Роки не вернути назад
Тримає мене квіткопад,
-Прикрашу тебе ,ти не йди
В красі будеш жити завжди.-
Летять з яблунів пелюстки,
А я все рахую роки,
Бо хочеться бідам на зло
Аби їх побільше було.
Зажди,квіткопад мій,зажди,
Мені ж ще збирати плоди
Своє передати зерно,
Щоб людям служило воно.
Летять з яблунів пелюстки,
А я все рахую роки,
Бо хочеться бідам на зло
Аби їх побільше було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Малиновый Рай