Я красу ховала ніжно у долоні (акровірш)

[b]Я[/b]к  дивно  облаштований  наш  світ,

[b]К[/b]уди  не  підеш  скрізь  чарівність  грає,
[b]Р[/b]осте  дитя  і  з  тих  найменших  літ,
[b]А[/b]  згодом  неповторністю  вражає.
[b]С[/b]кладає  у  буклет  усі  ази,
[b]У[/b]згоджено  із  мріями  плекає,

[b]Х[/b]вилююче  збирає  всі  думки,
[b]О[/b]крилено  у  мудрості  зростає.
[b]В[/b]еселка  яскравіє  в  небесах,
[b]А[/b],  як  прекрасно  грає  кольорами,
[b]Л[/b]истки  шепочуть  дивно  у  гаях,  
[b]А[/b]  віти  розмовляють  голосами.

[b]Н[/b]аспівую  мелодію  весни
[b]І[/b]  чари  всі  збираю  до  краплини,
[b]Ж[/b]иття  бринить,  як  ніби-то  листки,
[b]Н[/b]аснагою  вражає  щохвилини.
[b]О[/b]х,  як  люблю  я  дивовижний  світ,

[b]У[/b]тримуючи  всю  його  чарівність,

[b]Д[/b]овершую    життя  з  найменших  літ
[b]О[/b]біймами,  що  зваблює  тендітність.
[b]Л[/b]оскоче  промінь  милої  весни,
[b]О[/b]х,  як  до  глибини  мене  торкає,
[b]Н[/b]а  тих  гілках  від  ранньої  роси  -
[b]І[/b]ронію  зманіжено  лишає.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик