Як ч.рв’як там у схроні - корі,
Може досить знущатись б.риго.
Може хватить сидіти в норі?
Пора вилізти врешті на світло.
Святі Пагорби врешті звільни.
Твориш з себе незгр.бо кумира.
Людям брами Печер відчини.
Від незручностей людям несила.
Схаменись безт.лковий... іди,
Затяжна рана занадто глибока.
До кварталу ведеш... відійди,
Правда наша у ньому жорстока.
Мелітополь, Бердянськ... і Чонгар,
Ти, прос.ав Україні весь південь.
У печінках нам твій серіал.
Та пора... до пен.ка його пів.нь.
Бояг.з ти па.шивий не вождь,
Підземелля тебе охрестило.
Для моєї Украйни ти в.ш дь .
На тобі сумом щастя споч.ло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: Волиняка