А я хочу, щоб як у магазині
На кожній дії певний цінник був.
І від погляду на нього у людини
Злочинний намір у небуття загув.
Або спинився хоч на середині,
Бо ж помилковість дій збагнув.
А як дійшов хто до кінця стежини,
То хай би там у пекло і пірнув.
І щоби лежачи у домовині,
Він там не вічним сном заснув:
Нехай ввижаються усі безвинні,
Чиї він душі у безвість завернув.
Я хочу, аби кара не якась незрима,
А щоб покару він сповна відчув:
І щоби відповідно до провини
Кожного дня, щомиті в ній тонув!
Тому я мовлю до куща калини,
Щоб Всесвіт мрію мою розчув,
Щоб сповнив завтрашньої днини!..
Чи не здалося? Кущ мені кивнув?!
Гаразд, чекатиму на радісні новини:
В геєну грішник із кремля чкурнув
За те, що нищив він цілі родини,
За те, що на Вкраїну зазіхнув!
І хай ще не Туманник* нині,
Можливо, кущ ще сили не набув,
Та вірю, десь у глибині, у серцевині,
Він мрію всієї України вже почув:
І кожному відплатять по провині,
Відплатять за усе, що тут утнув.
І стережуться хай російські свині:
Їм вийде боком українська кров.
_____
*) 11 серпня — вшановують пам'ять Каллиника Кілікійського. Цей день називають Туманником, оскільки вранці бували найбільш густі тумани, він вважається святом калини. За народною прикметою, бажання обов’язково справдиться, якщо в 11 серпня загадати його біля куща калини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: Яніта Владович