Я не знаю яким був останній бій…
Не промовиш, що школа тобі як мати…
Нам залишиться усмішка, й ти – молодий.
Сину – пам’ять, найкращий тато!
«Русік!» - хлопці гукали тобі.
Добрий, жвавий,про правду не міг промовчати.
Ріс: відвага зростала в тобі,
Віра, сила, любов до Вкраїни, землі.
Виріс – першим пішов захищати.
Нас,родину, і землю святу!
Квітне сонячна усмішка…
Кляті!!! Вороги: підлі, злі москалі,
Не відмиєте крові, прокляті!!!
Русланчику! Відмовляюся вірити, що тебе вже нема.. Славний козаче! Мужній Захиснику! Відважний Герою! Герої не вмирають! Вічна пам'ять, мій золотий хлопчику!😭😭😭😭😭Загинув мій вихованець, учень Новаківський Руслан Олександрович 1992р.н.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: fialka@