Лише пітьма - вона єдина.
Вона одна неначе диво.
У ній одній є порятунок,
Вона - як наче подарунок.
У ній одній і пісня й слово,
Втрачають сенс не випадково
Усе втрачає свою форму,
І зайві робляться всі норми.
Пітьма дарує пустоту,
Я в ній знаходжу самоту,
І в самоті чекаю днину,
й вигадую свої билини.
В пітьмі я бачу своє сонце,
що грає променем в долонці.
Вона одна дарує волю,
І зданта поміняти долю.
В пітьмі я відчуваю радість,
Вона приховує всю млявість.
Я в ній одна, мені спокійно,
Не так як завжди буревійно.
Вона мій друг і мій коханий,
Завжди для мене гість бажаний.
Вона мені життя замінить,
Ясніше сонця опромінить.
У ній тепер моє життя,
Й повір - не буде каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2022
автор: Ада Кляйн