Весняна тепла завірюха,
Закрила, ніби увесь світ.
Красиво падала на руки.
Я подивилась - вишень цвіт.
Пелюстки падали на землю,
І стало білим все навкруг.
Я ж хвилювалася даремно,
Таких не бачила я хуг.
На небі сонце світить ясно,
Це значить - точно не зима.
Бузок он поряд цвіте рясно,
Весна - тут сумнівів нема.
Повільно спала заметіль,
Лиш де-не-де асфальт біліє.
Нектар збира на квітах джміль,
А вітер стих, вже не шаліє.
Весна на жінку дуже схожа:
До серця любо прихилить.
А то, як вітер в день негожий,
Багаття може погасить...
І знову день погожий, ясний,
У серці музика звучить.
Навколо знову все прекрасно,
Та все це треба пережить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Н-А-Д-І-Я