Підносять вже голови гниди,
Хоч воші ще лізуть в наш край
Вбивають, руйнують, калічать
Травневий паскудять розмай.
Як бджоли, снують волонтери
Для них допомога - СВЯТЕ!
А гнидам, щоб тільки урвати
Для них же війна са́ме те,
Де можна побільше хапну́ти,
Роздерибанити враз...
Та знайте, не тільки прокляттям,
А й в тризну скарає вас час.
За те, що в дитини забрали
Для неї призначений крам,
За те, що паскудите ницо
Наш чистий, наш людяний ХРАМ!
Засяє нам Сонце Свободи,
А вас всіх з дороги змете
І в вольному, синьому небі
Колосся зійде золоте.
17.05.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2022
автор: Олекса Терен