Навіть не дощ а натяки на нього
Вздовж вулиць вітер куряву здіймав
Ну хоч такий і слава Богу
Тільки би швидше закінчилась війна.
Оці всі обстріли, всі руйнування
Убивства як найтяжчий гріх
Невже весна війни ти не остання
Караєш болем кращих синів своїх.
Чому ти дозволяєш оркам озвірілим
Паплюжити всі наші села і міста
Адже для нас це так важливо
Звільнити Україну від сміття.
А дощ… сліпий він чи то зрячий…
Змиє з доріг сліди ворожої орди
Ми відбудуєм, будем жити краще
Ти не соромся дощику… іди.
18.05.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: wanatol