«Азов»! Азовці! Лицарі! Герої!
Ваш подвиг вічно житиме в віках!
Ви у смертельнім встояли двобої
Лишень з легким озброєнням в руках.
Історію свою і України
Писали кров’ю в полум’ї війни.
Плоть шматували гради, кулі, міни
Та ми вас не прикрили зі спини.
Зробили все, що було в ваших силах
Та навіть більше, більше чим могли!
Молитви наші вам не дали крила
І від полону вас не вберегли…
Приречені на смерть і на безсмертя,
Вже побували в пеклі на землі,
Не вірю я в рашистське милосердя,
Таких чеснот немає у Кремлі.
Тому благаю, люди, Боже, світе,
Те пекло, крізь яке пройшли вони,
Не дайте ще жахливішим зробити
В страшних катівнях слугам сатани.
***
Повірити не хочу, ця угода,
Щоби Пуйлу обличчя зберегти?
Полон Азову, то йому нагода
Денацифікацію міфічну провести…
18. 05. 2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948137
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2022
автор: Мирослав Вересюк