[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VzHxeDra99w[/youtube]
Пожадно п"є росу земля,
Лице до сонця підставляє.
Хоч суне хмарка десь здаля,
Про дощ роса не сповіщає.
Красива хмарка кучерява,
Звільнитись хоче від дощу,
Та зараз це її уява:
Дощем я землю пригощу.
Коли роса на травах, квітах,
Дощу не буде у цей день.
Усі тут можуть порадіти,
Погідний день усі ми ждем.
Коси коса поки роса,
Духмяні пахощі літають.
Лягла покосами трава,
Птахи співають, не змовкають.
Упала все-таки краплинка,
А сонце в небі усе ж світить.
Сліпий цей дощ лиш на хвилинку,
Його ніхто і не помітить...
Так починався день новий,
Несе він душам насолоду.
Ми зараз мрієм про такий,
Забути, щоб нам про негоду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2022
автор: Н-А-Д-І-Я