Як так, всі слухають москалькі пісні,
І я один із них, а шо ж поробиш?
Ніхто нікуди не подівався, усі мовчать,
Бо мова є, і все.
Читав я книгу Горда, і що ви думаєте?
Змінилося усе: мислення, думка, сон.
І вже я уявив майбутнє, і все, його і ніби й то нема.
Куди іде цей світ? Напевно в прірву.
А всі так думають: він нуль. А всі просити гроші будуть
У мене, коль виросту.
І скоро все загнеться, і Світова почнеться, а потім ядер,
Багато буде на землі.
І знову люди у печери, і знову камені у ліжко,
І шкіра на отій о нашій шкірі,
А хутро буде, і буде довго, поки не почнуть
Так думати, як зараз є.
[b]Бензин по шістдесят, а газ по тридцять
Куди земля іде, а фіг знає його
Бо нічого нема на світі, як правди України[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2022
автор: VolkOST