Посіви і сходи

                                                                                         [i]«  Не  одні  дурні  ідеї  
                                                                 оволодівають  масами...»[/i]
                                                                                                                             Антитеза                    
До  віків  уже  дев'ятий  рік  
додає  історія  навали
дикого  сусіда-канібала
і  у  течії  кривавих  рік,
поки  люди  пізнають  вандала,
мову  поневолює  язик.

Йде  ідеологія  у  маси  
і  не  припиняється  війна,  
поки  править  балом  сатана.
Лізе  й  лізе  гаубичне  м'ясо  
як  із  пущі  на  оазу,  часом,
люта  ненаситна  сарана.

Та  усе  ж  посіємо  пшеницю.
Синє  небо  додає  снаги  
гартувати  волю,  наче  крицю.
Як  би  не  бісились  вороги,
є  чим  випікати  паляницю
і  орду  палити  до  ноги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2022
автор: I.Teрен