Прости

Не  хвилями  неба
Нахлине  на  тебе
Безсила  потреба
Ідей
З  фігури  віконця,
Десь  нарівні  сонця,
Молить  оборонця
Людей
Людей
Бо  ми

Самі  вже  награлись,
Напорядкувалсь,
А  ради  давати  йому  
Спустошені  землі
Спустошені  душі
Усе  це  дісталось  кому?
Чому?

Навала  безсиля
І  де  те  свавілля?!..
Поламане  гілля
Гординь
Підірвана  воля
Підмінена  в  ролях
Спроваджує  долю
У  тінь
У  тінь
Де  ми

Приспів  2  рази

Вперті  у  думках
Все  у  нас  в  руках
Вільні  у  словах
І  в  брудних  ділах
Збридаємо

А  нема  куди
Дітись  від  біди,
Що  не  говори
Руки  догори
Складаємо
Благаємо
Благаємо
Прости!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2022
автор: Ніколя Петрович