Я очима малюю пейзаж літа
На березі Дністра шматочок раю.
За гаєм синя волошка розквітла
Вінок запашних пахощів в розмаю .
О ,як казково прекрасно -красиво!
Сонечко розквітнуло немов сонях.
І сходить над землею так мрійливо!
Миє своє личко в річці iз спросоння.
Встало рано-раненько на світанку
У водицю люстерко заглядає.
Співає соловей "Доброго ранку"
У пишних травах журавку звеселяє.
Жайвір злетів вище хмар -синю блакить
Глянув на божу красу із польоту.
А сонечко ясен день благословить
Розсипає на листя позолоту.
Від променя сонця ліс зазолотів
Дуб, клен, явір, тополя край дороги.
Небокрай наче шафран заголубів
Встеляє на рушник пелюстки в ноги.
Сонечко будує до річки місток
Веде пташину в діброву ,ліщину.
І п'є із джерела водицю ковток
Літо рве у дзбан ягоду малину.
Вітерець колише трави духмяні
Там ,де на вигоні пасуться коні .
Збирають найкращий квіт на світанні
І на волі щасливі на осонні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2022
автор: Чайківчанка