Аби не втратити обличчя,
його насамперед потрібно мати.
Збагачення – могутня складова
В усі віки всіх націй і народів.
Та не лише людині ця властивість надана,
Людина ж зрозуміти її в змозі,
Бо тільки в нас збагачення душі
Розвіять здатне багатійства міражі.
Так, саме, здатне, в цьому – розвитку мета
І невгамовна життєпрояву зернина.
Що, супроводжує тих намірів крива
Куди веде твоїх бажань стежина?
Хто сам собі таке питання задає,
Світогляд свій той неминуче пізнає.
[i]Матеріальне[/i] – то потужні дзеркала
[b]Законів Всесвіту[/b], які [i]його[/i] будують.
Збагачення в них – лише досвіду дуга,
Яка собою ту спіраль формує,
Що все утворює: з мізерності клітин,
До галактичних неосяжностей-частин.
І здатність наша розумова – [b]Божий[/b] дар,
Так само як віночок почуттів духмяний.
Даються нам, аби ми їх потенціал
У творчий спадок творення зібрали,
Щоб накопичування Світла це несло,
Збагачувало духу ремесло.
Дома в 30-ти км від Києва 23 травня 2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948629
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2022
автор: Натали Вадис