Не дивись у минуле з надією,
Ти його не повернеш ніколи.
Покінчи з цією дивною мрією,
Не картайся душевним болем.
Оживити його полиш спроби,
Бо повернеться зовсім не те,
А повернеться тільки зомбі,
Бо ж минуле давно неживе!
Воно прийде, і ти злякаєшся,
Тоді лиш сягнеш сенс буття:
Не за минуле своє чіпляєшся,
А за уявне щасливе життя.
Минулий ти — не теперішній,
А бажання — абсолютно не ті.
Ти важливі здобутки сучасні
За спомин ось так віддаси?
Людей мудреці здавна вчили,
Що у річку два рази не ввійти.
Ти майбутнє будуй щосили,
А минуле своє — відпусти!
Не дивись у минуле з надією,
Залиши врешті-решт у покої.
Покінчи з цією хибною мрією,
Або ж вона покінчить з тобою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2022
автор: Яніта Владович