«Гроші не пахнуть»*, —
Так сказав Веспасіан
І податок на туалети ввів.
І з того часу повелося
(Хоча було й раніше):
Лихе за гроші люд чинив.
Біда чужа - байдуже,
До горя чужого також,
Аби лиш він у багатстві жив.
Та до того був ще Юда:
Він зрадив Божого Сина
За тридцять підлих срібняків.
Чи тхнуло від грошей?
Чи присмак був гидкий?
А, може, хтось йому зурочив?
Та заволала совість:
З гріхом не примирився,
Тому собі життя й укоротив.
До тебе я звертаюся,
Сучасний український юдо,
Мерзенний дух ще не вловив?!
Дорогу зради сам обрав,
Але чому ж тоді шлях Юди
Ти досі до кінця не повторив?
____________
*Pecunia non olet — фраза Веспасіана (римський імператор у 69-79 рр..), яку він проголосив, виправдовуючи податок на громадські туалети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: Яніта Владович