Коли настане вже той час,
Як щасна доля і до нас
Нарешті любо завіта,
Неначе осінь золота,
Все лихо – і нове, й старе
На порох назавжди зітре,
Натомість в кожну хату, дім,
Без винятку усюди, всім
Здоров’я і любов, і мир,
До злагоди орієнтир,
Добробут, внутрішнє тепло,
Що станути примусить зло,
Як прийде втішная пора,
Ласкавим променем добра
Відверто, щедро принесе,
Аби навіки всі та все
Лихих думок та почуттів,
Шкідливих якостей, страхів,
Що сіють купу чорних справ,
Щоб люд увесь лише страждав,
Так просто позбулися вмить
І наново почали жить
В гармонії тій світовій,
Безмежній, сильній, віковій,
Яка вселилася б в серцях,
Вказавши всім нам гідний шлях?
Тоді б, мов в казці, всі жили,
Якби настало те «коли».
Євген Ковальчук, 15. 02. 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2022
автор: Євген Ковальчук