*****
Що знаю я і що умію,
Що доленька мені несе,
І чи сказати я посмію
Колись, що знаю, вмію все?
Звичайно, ні, бо я навчатись
Повинен все своє життя,
В житті ніколи не здаватись,
Щоб світле мав я майбуття.
Адже з дитячих перших кроків
Ми всі вперед повинні іти,
Засвоюючи суть уроків,
Аби дібрались до мети;
Уроків тих, що принципово
Дає нам нелегкий талан,
Щоб всі ми разом поступово
Свого життя здійснили план,
Який у тому полягає,
Щоб кожний з нас досяг мети,
Призначення, що помагає
Життєвим шляхом гідно йти;
Іти вперед завсіди тільки,
Долаючи шквал всіх завад,
Аби повік анінаскільки
Не повертатись вже назад.
Адже усі ми народились
На цей прекрасний, Божий світ,
Щоб ввік на ньому не журились,
А квітнули, мов пишний цвіт;
Цвіт щастя, згоди та любові,
Як друзі, як товариші,
Жили, й завжди були здорові
Як зовнішньо, так і в душі.
Євген Ковальчук, 20. 02. 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2022
автор: Євген Ковальчук