2. ЗАВТРИК ОД БАБИ ЛЮБИ З БАРИШІВКИ.
Перед самим від’їздом до Крівого Рігу сімейний шеф-повар сім’ї Зєлєнських нємець Фрідріх приготовив для «майн гер Хозяїн» дуже смачну і невєроятно жирненьку утку з чорносливом. Саме цим блюдом «гер Хозяїн» успішно снідав послідніх три своїх робочих дні. Розщитував сьогодні вже цю утку доїсти. Однак у їдальні на столі нікакіх остатків смачної утки не обнаружив. Даже й обгризених кісток з неї там не було.
На обєдінному столі був розміщений тіко нарізаний хліб у хлібниці да рядом стояло блюдце з бутірбротом для Президента. Ну й ще там було пусте чималеньке фархорове блюдо, біля которого справа і слєва було розложене ніобходіме по етікету столове сірєбро. Да ще салфетки. Бутірброт був із сиром да й ще з чєм-то, шо візуально угадать нівозможно. По ходу якась сьєдобна зелень. А біля стола стояв дворєцький і рукою, одітою в білокрохмальну рукавичку, благородно наливав для ВладімірСанича в чашку його ранкову каву.
А каву дворецький готував чудову. Після неї оте пійло, шо його випльовують всім жаждущім кавові автомати в Офісі на Банковій, Зєлєнський і в рот не брав і даже й дивицця на його не мог. Каву на роботі йому робила прес-сікрітарка Юлька Мендєль. Не таку, правда шо вкусну, як оцей дворєцький, но нічьо, їсти можна.
Стоп. До Офісу на Банковій нам ще не пора, поетому давайте мислєнно вернемось назад у приватну столовую Zelensky’s family. На вопрос Дєйствующого Гаранта Констітуції про то, почіму ніт утки на столі, вірний дворєцький увєрєнно, хотя з льогкою грустю в голосі відповів, шо сьодня утром витягнута з холодільника остальна частина утки начала іздавать різкий новий і досєлє не присущій їй аромат. Який ще вчора в неї був відсутній. І він (дворєцький) взяв на себе відповідальність признать шо для орального прийому в людський організм продукт тепер напридатний. І після цього була зроблена утилізація в мусорне відро.
Упрєждая вопрос ВладімірСанича про запасноє меню сьогодняшнього завтрику, дворецький так само благородно, як він наливав каву, приніс паруючу сковороду. І лише з йому прісущім ізяществом щедро вивернув з неї в пусте фархорове блюдо на столі добрячу порцію яїчніці- глазунії. Притрушеної смаженою на олівковому маслє цибулькою. А потом підкреслено ввічливо пояснив, шо для блюда він іспользував свіжайшие домашні яйця від БабиЛюби з Баришівки.
Хто така БабаЛюба, не треба було пояснювати. ЇЇ лічность була відома всім послідующим Президентам України, починаючи з Кучми-Данілича і по теперішній час. Да і їхнім дружинам, да дітям, да й онукам тоже. Правда шо во врєміна Данілича ця куряча торгова марка іміла трошки іншу назву. А іменно – ТьотьЛюбазБаришовкі. Але з часом це псевдо на одно покоління состарилося і потіряло за ненадібностю свою географічну приставку. Да й стало вон просто БабаЛюбою. І здєлалося сакральним во язицєх вищого ешелону київської влади. Но прі етом воно залишалося й січас таким же таїнственним і неприступним, як і в часи України з Кучмою. Бо всім українським Президентам цей легендарний бренд поставляв , не безплатно ж канєшна, найкращі в світі (так було прийнято вважати) домашні курячі яйця. І даже Порошенкіно велике сімейство користувалось даним товаром паполнойпраграммі. Нісмотря на то, що найбагатший курячий олігарх Кисюк (чи Кицюк) був закадичним дружбаном Президента №5. Сріді найвищіх можновладців упорно ходило убідітєльне твердження, шо БабаЛюбині яйця луччє всякіх талісманов да оберігов защіщали того, хто їх їв, від усякої біди і нещастя. І дуже продлівали срок життя, забезпечуючи його хароше качіство. Яйця несли пользу не тіко тому, хто їх потребляв, а й і його нащадкам аж на 4-5 поколєній вперед. А шоб досягти максімального ефекту, треба було кушать цілющій продут хотя би 5 років. А можна й 10. Це ще луччє. Строки, учтітє, якраз соразмєрниє з Президентськими строками. А як тіко очерідний Президент передавав повноваження наступникові, дак Люба зразу ж знімала його з довольствія і ставила на пітаніє нову сім’ю.
Продукту від БабиЛюби для всіх Президентів усігда хватало, нізавісімо од размєра їхніх сімей да од обйомів ісходяших од них замовлень. Як це в неї кажний раз виходило, ніхто об’яснить не мог .А те шо поставки яєць робилися чьотко, вам подтвердять не тіко Кучми, но і Ющенки, і даже возможно шо й Януковичі. Якшо вам, канєшна, удасьця вийти з ними на связь. Других заказчиків на свою продукцію, кроме Гарантів Конституції, БабаЛюба прінціпіально не признавала. Зовсім недавно вона біля свого двора даже всьопробіваємую Іріну ВєнідіктовуОкоГосударєво розвернула на сто восімдісят, а тоді з нечувано агромадною грубою силою запхнула обратно у служебний київський джип. І грізно скамандувала водієві: «Ану паняй обратно на Київ! Яєчок їй свіженьких! Иш ти, розмічталась вона! Шельма!» Гєнпрокурорша даже опєшила од такого чудовіщного напору наглості. І потягнула на себе дверку авто.Но в цю мить БабаЛюба нагнулась аж у машину, переламавши пополам свій висоий зріст і вдруг майже прівєтліво і неголосно продовжила: «Ну да ладно…ізвіні…. ну…ти не обижайся…ну ніззя тобі січас ці яйця. Ось як станеш Президентшою – тоді пожалуста. І просить мене тоді не нада. Я сама всьо обеспечу». Баба розігнулась і знову стала вищою за джип. І закінчила: «Ну, їдь з богом. Я ж тобі по харошому… Азарова дак я совковою лопатою отсюдова прогнала». І легенько да дуже акуратно захлопнула дверку авто. Саме так, як і положено закривати дверцята на іномарці а не на Жигульонку-копєйці.
Іріна Валєнтінівна от первоначальної обіди зразу хотіла по приїзді в Київ відкрити протів обідчіці кримінальне провадження, обвінів її в участі в якомусь із ще не розкритому Генеральною Прокуратурою тяжолому злочині. Но взвєсівши всі за і протів рішила, шо етого всьо же не стоїть робить. Почіму? Да потому шо вона, Вінідіктова, всього лиш ОкоГосударьово, да й усе. А БабаЛюба –Сімейний Оберіг+Талісман уже аж п’яти українських Президентів. А це височайший статус. Поетому Гєнпрокурорша прийняла рішення розработку БабиЛюби не начинать. Пока. А отже після візіту Вєнідіктової до Баришівки в житті да в мєлкому бізнесі БабаЛюби нічого не змінилося. Яйця, як і раніше в нєобходімій кількості безпріпьятствінно поступали в Будинок Зєлєнського.
Ось такий несподіваний дополнітєльний істочнік харчування з Баришівки шостому Президенту достався кагби в спадок. Він і не возражав. Да й Пєрва Лєді була довольна. Почіму ніт! Хай будіт. Ось і січас з охотою поснідавши яїчніцю+каву+бутірброт, Шостий у спеціальній гардеробній кімнаті вдягнувся в робочу спецівку. Тоїсть в строгий чорний костюм, чорний галстук да в білу сорочечку з єлі-єлі замітним глазу смарагдовим отлівом. На ноги – чорні тухлі на супєртрендовій білій кросовочній подошві.
Пора в Офіс. Охрана привично стала по номерах. Коли Зєлєнський вийшов на крильцьо, його чорноглянцеве авто вже стояло мастєрські сорієнтіровано ручкою правої задньої двєрки до лівого плеча свого Главного Пасажира. Охрана бистро і прівично, приміняя ніжно-мнягкую фізічєську силу, посадила Охраняємий Об’єкт на заднє сидіння. Десь спереду вже заверещала сирена головної в кортежі поліцейської машини. Одразу ж і весь кортеж увєрєнно рушив уперед і всього за нєскоко мігновєній сінхронно набрав на спідометрах максимальну швидкість, дозволену в населеному пункті.
Продолженіє буде…. Обізатільно… Всєх благ!
30.01.21 – 05.02.021.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2022
автор: епіграми з рогами