Моїй щебетушці

Випадково  взяв  за  руку
І  обняв  твій  ніжний  стан
Цим  загоїв  сотні  ран
Зверху  пальчики  поклала
Тихо,  томно  прошептала
Так  тримай,  не  відпускай
Ще  сильніше  прижимай
І  нікому  не  віддай
Ти  мов  та  співуча  птишка
Подивлюсь  і  вся  тремниш
Лиш  торкнусь  і  там  гориш
Як  то  файно  поряд  бути
І  твій  спів  чудесний  чути
Ти  щебечеш,  оживаєш
Відчуваю  -  ти  кохаєш
Сам  же  тихо  поряд  я
І  в  цю  мить  ти  вся  моя
Ти  в  безпеці  і  теплі
Злились  в  подих  дві  душі
Тебе  навіть  не  цілую
Аромат  кохання  чую
Ти  двінка  і  ти  щаслива
Посміхнися  моя  мила
Віршик  цей  для  тебе  склав
Ним  тебе  розцілував
Ти  така  завжди  душевна
Мила,  ніжна  і  чарівна
Ти  мов  пташенка  літаєш
І  мене  не  соблазняєш
Просто  вічність  відкриваєш
В  кожнім  слові  -  ти  кохаєш
Кожним  звуком  ти  ласкаєш
В  мені  небо  відкриваєш
В  моїм  серці  ти  порхаєш
Що  кохаю  відчуваєш
І  все  ближче  прижимаєш
Своїм  подихом  ласкаєш
І  устами  все  вбираєш
Тяниш,  маниш
Не  мовчиш,  вже  чарівно  ти  кричиш
Мова  дивна,  неповторна
Мов  струмочок,  так  живий,  дзвінкий
Такий  ніжний  голосок
І  цілую  все  між  строк
Так  багато  слід  сказати
Та  тебе  всю  не  об'яти
Просто  буду  всю  ласкати
Твої  хвилі  відчувати
До  оргазму  наближати
Ніжно  ,  страсно  цілувати
В  тобі  небо  відкривати
Твоє  серце  як  у  пташки
Мила,  люба  -  ти  прекрасна
Сама-сама  ,  дорога,
Ти  -  царівна  молода.
Та,  що  спала.
Ще  дрімає,
Що  кохання  є
Вже  знає.
Про  любов  вночі  співає...
Хоч  від  мене  це  й  скриває.
Ти  вже  є  ,  ти  вже  лунаєш
Милим  серцем  ти  співаєш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: oreol