Фотокореспондент

               

Запашної  акації  грона
Розмовляють  на  дальній  струні  –
Красномовний  той  звук  патефону    
На  дитинства  піє  стороні...

Проявляється  тонко  у  серці,
У  провеснах  щасливих  років,
Найдивніших  у  споминах  терцій,
В  мелодійнім  музичнім  півсні.  

З  теплим  дощиком  літо  казкове,
Ніжна  ласка  Бабусиних  рук
Та  Матусі  лице    чорноброве,
Дятла  красеня  з  дерева  стук.

У  майстерні,  клопочучи,  Татко  –
Мотоцикл,  а  чи  велосипед;
Чи  у  снастях  рибальських  загадка,
Я  ж  з  тих  пір  –  фотокореспондент!

Зміна-2  перший  фотік  з  пластмаси,
Об'єктив  Індустар  із  трьох  лінз  –
Тридцять  шість  чорно-білих  припасів,  
Тож  "стріляй"  без  якихсь  тобі  гільз.

Стільки  фото  альбомних  історій,
Дня  замало  в  перегляді  лиць,
Що  родилися  з  лабораторій
Й  не  потрібен  із  магнію  бліц.
30.05.2022р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2022
автор: Променистий менестрель