Час - ріка.
Час - сльоза,
що спускається по щоці.
З кожним видихом
його стає менше.
Я жива…
Ще сьогодні….
Ще, може, завтра…
І у мене є я.
Більш нікого нема.
Та цього мАє бути достатньо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Тетяна Романів