Сиві вінця засріблились вранці
Вічної зажури ковили.
Серцем розірвавши смерті ланці,
Вийшли пращури з могил,
Вмовкли піснеспіви херувимів,
Янголят втішає рай.
Люті в Гонти й Богуна—лавина,
Не знаходить місця Чорнобай.
Чорний Ворон розбудив повстанців:
—Жару оркам! з піхов пірначі!
Смерть у макабричнім танці.
Падалі очікують сичі.
—Поміч нашу хай відчують браття,
Мертві за живих рушаймо в бій!
З висі неба падає багаття,
Уражає тих, хто звався «свій».
—Оборонці,чуйте голос предків:
Помсти їм за себе і за нас!
—Окупанта в лігво! —клич нащадків.
З церкви тихим співом— парастас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2022
автор: Valentyna_S