Ванільний присмак слів,
Та що таке кохання?
Ті прокляті метелики
Чи все ж таки розчарування?
----------------------------------------------------
Кохання — то вперше опинитись на Подолі,
Блукати в пошуках трапезного місця,
Здатись і натрапить на Арома каву,
Й зрештою, до Хлібного зайти поїсти.
Кохання, як прогулянка селом,
Природа, небо, поле, гуси,
Для фото розблокуєш телефон,
А у діректі «сенд мі пусі».
Кохання — то як літня подорож у Крим,
Ялта, серпень і пісок між пальців,
А потім чуєш москальське «чей?»,
Й тікатимеш на захід від блукальців.
Кохання — то пристрасно злягатись,
А потім обговорювати творчість Верна,
На ранок виринати з ейфорії,
І дізнатись, що він любить Моргенштерна.
Кохання — то як Золоті ворота.
Найкрасивіша станція у світі,
Та їдеш з острахом за білі кеди,
І молишся, як би не спітніти.
Кохання — то побачення із Тіндеру.
Він обіцяє тобі незабутній вечір,
Та потім відчиняє двері в КФС,
А ти нервово вигадуєш план втечі.
Кохання — то плани на майбутнє,
Обіцянки, ніби золото й смарагди,
Однак, цяцянки не будують щастя,
Бо на заваді дитячі травми.
Кохання — то вірити, що він найкращий,
Та ваше щастя ламається, як віти.
Спочатку роззявлює на тебе пащу,
А після починає ґвалтувать і бити.
То є невічний прихисток образ,
Псевдозатишок для болю і брехні
І тимчасовий масковий екстаз
Що палатиме у вічнім вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Ілонака Руминка