Неймовірно гарний колір квітів,
Що садила мама під вікном.
Переводить поміж пересвітів,
Обіймає ніжно, наче сном.
Виростає синьою марою,
Просто неба й гордо простолиць,
І чарує дивною красою,
І ховає безліч таємниць.
Не зберу, не зріжу, не зламаю,
Хай цвіте, хай створює життя.
Я у кожній квіточці впізнаю,
У минулий час невороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Лада Квіткова