Амур поцілив нас
Той самий щонайперший вальс
І кроки ще хисткі, непевні,
Як під вітрилом перший галс –
Обійми з вітром щирі, кревні…
Із сміхотливих тих очей,
Що аж займаються вогнями –
У серце,… ось-ось запече…
Хтось чудодійно грає з нами…
Яка ж бо талія тонка…
Берізка мила білокора,
Ще нічия в моїх руках –
Чи припадеш до осокора?
В душі буяють почуття:
«Ой, попадусь під тії чари!»
А миті вальсу все летять…
Амур поцілив нас із хмари…
29.04.2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Променистий менестрель