Останній промі́нчик змигну́в і погас.
Сонце нарешті втону́ло у морі ...
На ша́трі небеснім, як низки прикрас,
Засяяли ніжними іскрами зорі !
Вітер затих, не гойдає й билину,
Місяць рогатий на хмарці прили́нув.
Хвилі на морі неначе заснули,
Зорі із неба у воду стрибнули !
- Що, кожен з вас про роботу забув ?
Місяць на них подиви́вся сердито :
- Що тепер з вами я маю робити ?
Трішки подумав - й за ними пірну́в !
Мі́сячень срібний у морі купається,
Зі́роньки з хвилями в пі́джмурки граються.
Зі́рочкам в небі набридло світити,
Ранню зорю́ хочуть в хвилях зустріти !
Чорним брилья́нтом все море іскри́ться,
А місяць купається й зо́всім не злиться !
02.06.2022 р
м. Чернівці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Родвін