Він не нена́видить мене.
Йому це просто ні до чого –
відчути біль, що не мине,
коли вбивають друга твого.
«Якісь хохли на «Азовсталі»
спокійно жити не дають.
Що, б’ють хохлів? Ще мало б’ють,
бо вже боятись перестали.»
Невтямки дурневі, йому,
що все його життя – собаче.
Жив у пітьмі й піде в пітьму,
ніхто по ньому не заплаче:
Та часто б’ється в скроню гнів
на тих хто нам його привів.
02.06.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2022
автор: Анатолій Костенюк