Знов відчуваю тебе - не прожитий страх,
Кимось чужим прийнятий в своє лоно.
Я б тебе вишила, сіяла б по вітрах,
Слухала б голосно в стерео, або моно.
Я б нагадала про тебе у всіх книжках,
Бібліотек вистачить. Та на лицях,
Різних людей і у людських думках
Ти оселився , як на старих полицях.
Жахи нічні - пройдений варіант.
Острах війни прийнятий наче рідний.
Щоб не упало небо - не спить Атлант,
Мабуть і він, неба свого, гідний.
Вицвіло все: пам’ять і габардин.
Сірим стає спогад від днів та пилу.
Цілий букет буйних, як Світ, жоржин,
Я занесу страхові на могилу.
…….
💐
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2022
автор: Лада Квіткова