Бабусі Лізі
посвята
Сокілка, Сокілка –
Село, що пірнуло в віки,
Відірвана гілка
На дні десь у Ворскли ріки…
Бабусин там витік,
Дитинство її дороге –
Без Нені повиті
Дні зовсім далеко – о, ген…
Полтавська сторінка,
Як той подорожник у біль…
Життя, як же стрімко
Долаєш кінцевий рубіж…
Нема вже Бабусі –
Сокілка нова піднялась.
Кургикають гуси
У осінь журою, щораз…
08.07.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2022
автор: Променистий менестрель