[b]Сьогодні разом з нами плаче небо,
Стікає з чорних хмар рясним дощем.
Затих дитячий сміх і пташки щебет,
А у душі весь час нестерпний щем.
Вже стільки днів болить і рветься серце,
Бракує сил, бракує навіть слів.
Бо сповіщають кожен день про смерті
Найкращих наших доньок і синів.
Згорьовані матусі і вдовиці,
Як гине син, донькА чи чоловік...
О, небо, шли на орків громовиці,
Щоб знищити це люте зло навік.
Нехай під ними все горить-палає,
І навіть дощ стає важким свинцем.
Сам дідько в пекло браму відкриває
І забирає нечисть цю живцем.
Дай захист Україні-ненці,Боже!!!
Благаємо в молитвах день при дні.
Хай військо орків люте і вороже
Згорить дотла в пекельному вогні.
Вже вкотре плаче небо разом з нами,
Затьмарена згорьована блакить.
За доньками, за нашими синами
У неба, як і в нас душа болить...[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2022
автор: Любов Іванова