Я можу Небо обійняти
І Щастю дати свій маршрут.
Лише б не сивіла так Мати,
Безсилий я , повірте , тут.
Травневі зріють блискавиці
І грім озброїтись зумів.
Дубам в гаю чомусь не спиться,
А став вигулює сомів.
Сади хай квітнуть не руїни,
Жасмін цвіте і лепеха.
Пульсує Серце України,
Вирує круча , не втиха.
Не бачу поглядів байдужих,
Піднявся спалах вогняний.
Болюча рана наша дуже -
Вмирають дочки і сини.
Бринять Життя чарівні струни,
Дзвенять колосьями жита.
Туман гарцює безпритульний
Барвінок в Душу запліта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2022
автор: Олександр Киян