Проснулось все….

                                                     Вірші  з  старого  зошита..

Спочивав  ранок,  у    тумані,
Сонливо  сонце  позіхало,
Травам  зізналось  у  коханні,
Сріблясті  роси  розсипало.

Із  лісу  чути  соловейка,
Той  спів  все  плинув,  над  полями,
І  горобців  весела  зграйка,
Немов  у  танці,  з  промінцями.

Мережки  рясно,  вкрили  землю,
І  навкруги  зазолотилось,
За  мить  іскрилося    по  полю,
Яскраво  сонечко  світило.

Легкий  туман,  котивсь  клубочком,
Попросиналося  в  росах  все,
Ось  вже  й  пропав,  поза  горбочком,
Нам  ранок  день,  щасливий  несе.

*
Блаженство  весны

Ушла    печаль  …  открыла  дверь,
Весна  красна.  Звенит  капель,
Вот  чудеса,  запел  скворец,
Проворный  парень  молодец,
Зачаровал  берёзы  цвет,
Встретил  со  мной    ранний  рассвет,
Ах  как  прекрасен  этот  миг,
Весны  блаженство….    я  постиг.

                                                     2018  р
*
Розсіялись  тумани

Ледь-  ледь    рзсіялись  густі  тумани,
Летять  так  швидко,  наче  дельтаплани,
Куди  не  глянь,  скрізь  хмари  темно  –  сині,
Такі  нестримні,  он  вже  при  долині.

За  мить  розплакались,  зовсім  тихенько,
Густенький  дощик  поливав  гарненько,
Всюди    духмяні,  трави  шовковисті,
Земля    уквітчана,  сяє  в  намисті.

Хай  буде  гарне  сіно  для  худоби,
Най  порадіють  житу  хлібороби,
У  колоски    убереться  пшениця,
І  на  столі  запахне  паляниця.

Всевишній    ангелів  спустив  із  неба,
Була  давненько  в  дощику  потреба,
Щоби  збирали,  завжди  щедрий  врожай,
Щоб  розвивавсь,  розквітав  мій  рідний  край!

*

Сказала  ДА

Я  от  счастья,  закрыл  глада,
 Только  -  только,  сказала  ДА
Покорила  нежным  взглядом,
Так  приятно,  что  ты  рядом.

Снег  кружит,  земля  так  бела,
Мечта  в  жизни,  возле  тебя,
Мне  согреться,  страстно  любить,
Узнать  нежность  твоей  любви.

*
Зустріч

Скільки  років  промайнуло,  гучно  на  пероні,
Де  мій  рицар  кароокий?  Темрява  в  вагоні,
Стук  коліс,  як  стук  сердець,  рідний  погляд,  радість  сліз,
Струмок  ніжності  й  тепла,  розтопили  зими  злість.

Я  візьму,  сонце  в  долонці,  обійму  ніжненько,
Хвилювання,  поцілунки,  шепочу  тихенько,
Чому  долі  розділились?Промчалися  роки,
Жура  мрії  забирала,    мені  потрібен  ти.

2022р

*
Прекрасны  дни  весны…


Любить,  творить,  летать,  мечтать,
И  никогда  не  уставать,
Ценить,  лелеять  и  писать,
Желанье  мне,  уж  не  унять.

Когда  весна,    журчит    ручей,
Уж  зелен  травы,  соловей,
Встречаем  вместе  мы  рассвет,
И  я  в  душе  таю  секрет.

Ведь  это  значит-  я  живу,
И  снова  радуясь  пишу.

Цвет  поднебесья  лиловый,
Туман  к  земле  лёг  шелковый,
И  нежный  луч,  уж  ласкает,
И  слегка  медленно  тает.

Заводят  трель,  диво-  птицы,
И  три  берёзки  -  девицы,
Уж  все  оделись  в  наряды,
Пришла  весна,  они  рады.

   С  ними  встречаю,  я  утро
Поймала  блеск  перламутра,
Росистость  трав  -  впечатляют,
 Вновь  где-то  мысли  летают.

Об  этом  как  не  написать,
Смогу  желание  принять,
 Чудны,  прекрасны  дни  весны,
И  всем  поэтам  так  нужны.

                                                     2010г
                                                 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2022
автор: Ніна Незламна