Сова

Пройшла  весна,  пройде  і  літо,
скоро  осінь.
Ми  мов  дорослі  малі  діти  -
чари  ночі.
Посеред  поля,  серед  маків
я  знов  сплю.
Я  схожий  серед  сойок,  серед  птахів
на  сову.

Великі  вуха,  очі  полоха́нні
й  голова.
Живем  і  ти  і  я  в  незнанні  -
дивина.
Здається,  я  все  втратив,
не  вберіг.
Снаряди  від  гармати
на  поріг.

На  полі  бою  я  стою
як  ціль.
І  день,  і  ніч,  а  я  не  сплю.
Поціль
у  голову,  щоб  втамувати
самоту.
Я  здатен  все  переживати,
та  не  тут.

04.06.2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2022
автор: Макс Дрозд