3. КОРТЕЖ ПРЯМУЄ НА БАНКОВУ. УТРЄННІЄ ПОНТИ В ДОРОЗІ.
Авто мнягко хиталося на штрассі українського качіства. Стікляна звіконіпроніцаїма шторка надійно розділяла пасажира да водія. Зєлєнський навмання крутив радіохвилі на потужному авторадіо. Зупинився на пісні «Шоу маст гоу он». І дослухав до кінця. Співав її канєшна же безсмертний Фредді Меркурі. Пісня бодріла і наповнювала енергією. І даже кагби поднімала слухача на якусь висоту над зємльой, даючи почуствовать себе крилатим. І Президент рішив, шо ця музика вмісті з таким ніпрєвзойдьонним вокалом задають нєплохий фон для начала його робочого дня.
В’їхали в чєрту города. Сказать, шо улиці були стєрільно чисті було б перебільшенням. Нєкоторі мусорні урни уже намагались уміщать в собі мусору в два рази більше собственного обйому. Згадалась недавня розмова з Клічком, коли той с висоти свого зросту обіщав, шо гігієна і чістота в Кієві буде соблюдацця ніукоснітільно під його лічним контрольом. І Президент, глядя січас на результати цього контроля, запланірував напомніть меру про його обєщалкі в жьосткій формі. Бо етот Клічко уже зовсім страх потіряв. Обрадувався локдауну. А може він тіпа переплутав його з нокдауном. І сидить, не встаючи, в углу ринга. Ніякого уваженія до громадян столиці. Ніякого. Стидоба. Пора Клічка піднімать на ноги і давать йому каманду: «Бокс!»
Далі на улицях все більшало людей да транспорта. Понятно, шо кортежу віздє давали зільоний свєт. Зустрічні машини зворачивали в сторону і замірали на времня проїзду Президента. Пішеходи тоже старались держацця подалі од проєжжей часті дороги. Даже коти-безхатьки, шо кришували тіріторію біля рибних магазінов да аптєк, побачивши кортеж, прижимались боком до фундаментів стоящіх рядом домів. А вже після проїзду кортежа вони нєвозмутімо і важно продовжували йти по своїх котячих ділах.
Столиця вже давно проснулася. Вона везла людей своїм комунальним і частним транспортом туди, куди цим людям було нада. Вона прожорліво засмоктувала насєлєніє у станції метрополітену через одні двері і одноврімєнно випльовувала толпу на вулицю через сусідні двері. Город кормив своїх громадян і многочіслінних пришельців пиріжками смаженими, пиріжками печеними, піццою, гамбургерами, шаурмою, плюшками, ватрушками, круасанами, картопльою-фрі да і прочім фастхудом. Напував кавою, разними чаями, Моршинською, Кака-Колою, капучінами-амєріканами-еспресами да енергетічіськими напоями. Ну, і безусловно ж пивом самих разнообразнійших брендів. Город гостіпріїмно держав автомобілістів у пробках, а пішеходов поливав то мокрим сніжком трошки з мокрим дождіком, то наоборот мокрим дождічком трішечки з мокрим сніжком.
Президентський автопоїзд бистро намотував кілометри на зімнюю різіну. Робочий день насувався безжально і неотвратімо. Зєлєнсьий згадав, шо сьогодні до нього з офіціальним візітом приїжджає новоізбрана Президент Молдови Мая Санду. Всі ніобходімі распоряженія относітільно прийому Високой Гості у Мар’їнському Дворці він віддав Єрмаку ще вчора. І особінно, ісходя з предидущого опиту загострив увагу на слідуючих ключових деталях:
Во-пєрвих під ногами у обох Президентів во времня їх прохождєнія перед встрєчним Почесним Караулом должен лежать новєйший красний ковьор. А не вигорівша зношена тряпка, бившая новим ковром ще при Кучмі-Даніличу. Да ще на тому бувшому ковру і дірка єсть, ногами протоптана, якраз в тому місці, де Президенти зазвичай синхронно повертаюцця наліво і кланяюцця на встрєчну Почесну Варту. Шоб її попривєтствувать надліжащим чином. Да й во-вторих, шоб солдати Почесної Варти всі були в бєлих ременях і в блістящих хромових сапогах. А не в кирзових через одного. І, наконєць в-третіх, треба шоб перед виходом на службу бойці були нагодовані хоча б подвійною порцією перлової каші. А то знову, як уже траплялося, голодний Караул буде шатацця од поривистого вітру, коли буде виконувать команду «Рівняйсь!» Да питацця увідіть грудь четвертого чіловєка, щитая себе пєрвим. І всьо ето на голодний желудок, не поївши. У связі з цим Зєлєнський напрочь запрітив Голові свого Офісу привлікать до цієї роботи свого замістітіля Татарова. По причинам нам усім понятим.
Нада буде ще раз прідупрідить Єрмака, шоб не дай Боже не проізошло яких-то зашкварів во времня Прийома Президентки дружественної нам Молдови. Встрєчу і Прийом у Мар’їнському потрібно проізвєсти по етікєту і по регламенту. В мєру строго і німножко помпезно. І ніяких ухіщрєній а также даже малєйших попиток подірібанить, виділені на підготовку да проведення Візіта гроші буть не должно. Ось саме такі думки турбували кмітливий розум нинішнього Президента держави Україна по дорозі в Присутствіє.
А кортеж тим часом уже проїхався по Банковій і у полному составі, правда шо без передньої поліцейської машини ну зате з останньою (яка була скорою помощщю), заїхав у браму Офіса Президента. Брама перед цим була в нужний мамент автоматично відкрита і потом так же само автоматично і безотлагатільно зачинилася. При откритії і закритії вона іздавала скриплячий звук, який кстаті, єслі вніматільно прислухаться, дуже напоминав тембр і модуляції голоса Чинного Шостого.
Продолженіє буде незабаром. Ожидайтє.
Всіх благ.
05.02.021- 09.02.021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2022
автор: епіграми з рогами