ти споглядаєш стелю
на ній райські картини
ти віриш — в едем пропускають лиш Імпресіоністів
реалісти — фальшиві
та ще й атеїсти
зібралися тут
і малюють тебе оголену
не в змозі наготу передати душі
що на стелю вирячилась
сухими очима риб‘ячими
втомлена
на ліжко відкинена
байдужими недохудожниками
з мертвими фотокартинами
що мистецтво згубили й відправили в рай до богемних Художників
у них багато темного
безбарв‘я очей у палітрі і на полотні
а Імпресіоністи
не вмикаючи світла
змогли би додати рожевих тіней і полисків жовтих вночі
і ти би жила на картинах їхніх
і очі були б не такі вже й порожні в твоєї душі
та тебе замальовують сліпі реалісти
довкола зібрались одні атеїсти
що не вірять у бога
Імпресіоніста
не вірять у полиск душі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2022
автор: ansia