Ніколи не пізно змінитись
На краще, аніж дотепер ти був.
Старанно лише слід трудитись,
Щоб бажане у майбутті здобув.
Ніколи не пізно навчатись,
Хай скільки б років ти в житті не мав,
Іти вперед і не здаватись,
Як важко не було б, щоб успіх мав.
Ніколи не пізно творити,
Творити те, що добре вмієш ти,
Щоб завжди так, як прагнеш, жити,
Свого життя досягши висоти.
Ніколи не пізно простити
Всім тим, хто, може, якось завинив,
Щоб душу всю від пут звільнити,
Хай навіть хтось цього й не заслужив.
Ніколи не пізно звернути
З лихого шляху на шлях доброти,
Аби лиш вдалося збагнути,
Що це зробити можеш тільки ти.
Ніколи не пізно сказати
Близьким і друзям «я вас так люблю!»,
Щоб тільки слова ці звучати
Могли й звучали щиро, без жалю.
Ніколи не пізно впустити
У душу власну світлую любов,
Її з тим щедро розділити,
Хто поруч без корисливих умов.
Ніколи не пізно зробити
Щось гідне, доки ти іще живий,
Аби по собі залишити
Нащадкам добрий слід свій віковий.
Євген Ковальчук, 09. 05. 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2022
автор: Євген Ковальчук