Вже відшуміла чарівна весна,
Щоразу прокладавши сміло промінь,
Тремтить красою на листку роса,
Ховає казку у свої долоні
Не відпускає вже душа ніяк
Її легку привабливу палітру,
Це неймовірно дивовижний знак,
Що так відчутний у мотивах вітру
Шепочуть віти радісно у такт,
Створивши неповторно милу мову,
Птахи у діях втратили свій страх,
Виспівують вже мирну колискову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик