Одружились у час війни
Між сирен і нестримних «градів».
І щасливі були вони,
І кохали так щиро, справді.
Ті жадані нічні дзвінки
Повні ніжності та чекання.
І були СМСок рядки
Про життя і вічне кохання.
Та зустрілись в кінці весни,
Як несли його побратими.
І звисаючий прапор з труни
Цілували бійці на колінах.
Він – герой навіки в серцях!
А вона залишилась вдовою…
І в душі її – чорний птах…
Двадцять років мали обоє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2022
автор: Тетяна Мошковська